«Дякую» iменi Гебельса

      Cтара пiсня «гарна», хоч зуби збирай. Почнiмо її спочатку! Поки остаточно не розколемо суспiльство i голови одне одному. 

      Як вам таке кiно? Менi днями вже внадцяте прислав хтось з ФБ-«друзiв», на чиїх аватарках пiсля виборiв цнотливо свiтилося Порошенкове «дякую». Спочатку в кадрi – квiтуче соняшникове поле, блакитне небо, красива Україна. Потiм з екрана: «А ось такою вона буде за президента Зеленського», i далi – дiти з роздутими вiд голоду животами, мерцi вздовж сiльських дорiг та iншi моторошнi картини Голодомору 1933-го.

      Невибагливо й зрозумiло – як цеглою в лоба. A головне –  як «чарiвно» «покреативили», правда ж? I чого менi здавалося, що у Великоднiй час фанати все ще чинного, «ПОР’яднi християни», звичайно, згадають класичну заповiдь – «не роби того iншим, чого не бажаєш, щоб робили тобi»? В нашому контекстi – не поширюй брехнi та ненавистi, не розсварюй ще бiльше й без того розсварений народ, не плюйся отрутою!

        Менi – наївно! – сподiвалося, що могло б бути, наприклад, ось так:

       Вибрали, порахували. Сховали до шафи валiдол, зрозумiвши, що життя продовжується. Бо ми всi, незалежно, хто як голосував, все одно залишилися громадянами однiєї держави. Тому разом – до роботи задля її кращого завтра!

      Ага, як би ж то...

     Спочатку, одразу пiсля оголошення пiдсумкiв виборiв, порохоботи поридали в солодкому, аж до гикавки, екстазi на тему занапащеної Неньки – в соцмережах та iншому Iнтернетi, в черзi до каси в супермаркетi чи по дорозi на роботу в громадському транспортi. Спiймали патрiотичний оргазм. Потiм трохи оговталися i повернулися до улюбленої справи – закликати прокльони на голови тих, хто не з ними. Разом з побажаннями «чемодана-вокзалу-Московщини» та неминучого, на їхню думку, «дефолту вам у ср***». Вкотре повправлялися в анти-семiтизмi (на тему етнiчного походження переможця виборiв). Ще раз спiймали патрiотичний оргазм. A далi – вже звичне, заяложене на адресу опонентiв – «зебiли», «зембованi», «зeпроданцi». Трошки розчинене пост-виборчою «свiжиною», як-от «секта 73%». Це – про «несвiдомих» бiльше половини країни, що голосували за В.Зеленського.

      Прикметно, що чимало вчорашнiх неприхильникiв все ще чинного гаранта з виборчих таборiв Ю.Тимошенко та нацiоналiстiв, котрi, як виглядало, щиро бажали «дорогому» Петру Олексiйовичу пошвидше опинитися на нарах, сьогоднi з тим самим завзяттям перейняли порохоботськi мантри. Про здачу суверенiтету новообраним президентом вже завтра i чореннi венесуельськi злиднi через пiвроку пiсля iнавгурацiї.

      I нема тому кiнця-краю, нiби й не закiнчувалася президентська кампанiя. Зате вже розпочалася парламентська – судячи з нового дев’ятого валу фейкiв, пiднятого вiрними порошенкiвцями.

      Бо ж пропаганда – «важнєйшеє iз iскуств» на наших виборах. I якби «класик» чорно-пiарних технологiй Йозеф Гебельс сьогоднi був живий... Але яке там «був би»! Скурився би до скону десь у кутку вiд лютих заздрощiв до порохоботських «талантiв» жерти «чужих» i роз’єднувати  своїх. Не вiрите? Тодi спробуйте вiдшукати 10 розбiжностей мiж головними принципами Гебельсiвської пропаганди та тiєї, що вiд штабiстiв П.Порошенка. Добре, навiть 5 розбiжностей, бо 10 – то таки забагато. Але й п'яти теж не набереться!

     Отже, мета пропаганди – опанувати масами. Для її досягнення добрi будь-якi засоби. Це означає, що крiм правдивої, «бiлої» iнформацiї, треба тиражувати й «сiру», або ж напiв-правду, i чорну – себто вiдверту брехню. Адже, згiдно з «класиком», важлива не правда, а ефект. Тому брехня має бути щонайбiльш нахабною – так швидше пошириться.

      Дiяти ж пропаганда повинна не на розум, а на почуття. А щоб в тих, кому її згодовують, не виникало сумнiву, «месиджi» мають бути примiтивними, без подробиць, на рiвнi односкладового гасла, i кидатися у вiчi. Тому що найбiльший ворог пропаганди – iнтелект. (Алаверди, «думайте»!)

        Ще важливо: нескiнченно хвалити вождя й народ, постiйно пiдтримуючи високий градус пафосу й iстерiї. Також 24 години на добу повторювати пропагандистськi агiтки – чим бiльше людей буде ними охоплено, тим важче iншим не пiддатися їхньому впливовi. Пiдносити до небес досягнення керiвника, надто, якщо вони незначнi, або їх взагалi нема. Працювати з технiчними новинками щодо поширення iнформацiї, вона повинна бити по мiзках з кожного кутка i безперебiйно.

       Писанi цi засади ще в 30-х минулого столiття. Успiшно втiленi пропагандистами П.Порошенка сьогоднi, продовжують в тому ж дусi i нiяк не можуть зупинитися. А варто – бо ж брехня й наклепи мають властивiсть повертатися бумерангом проти власних творцiв.

       Проте не здивуюся, коли завтра менi покажуть ще кiно вiд «Порохно-продакшн». Такого, скажiмо, змiсту: Зеленський – позашлюбний син Бiн Ладена. Далi – дуже «документальнi» зйомки, на яких наш новий виходить з дверей Свiтового Торгiвельного центру за якусь годину до теракту 9 вересня 2001-го року. Вираз обличчя в нього при цьому – пiдступний i хижий, як в якогось кривавого москаля. Потiм – бум! – i голос за кадром «Ти ТАКОГО хочеш для України?!» А те, що виходив не з дверей котроїсь з веж-близнючок, а з ресторану, скажiмо, i не в Нью-Йорку, а в Жмеринцi, i не 9-го вересня, а 30 березня та ще й 2003-го – не має значення. Пiпл все одно схаває.

      Або ж iнший ролик, такий же «правдивий», з якого стає вiдомо, що Зеленський ще в допубертатному вiцi згвалтував свою вчительку - української, звичайно, мови. Вона до того була невинною дiвчиною 46-ти рокiв... З того розпачу – нi, не наклала на себе руки, гiрше! – стала викладати росiйську.

      Також можна вигадати, як Зеленського колись вiдмазали за хабар вiд тюрми – за те, що спалив дощенту фабрику «Рошен» в Кривому Розi. Або зi свiжого – що шашлики, якi Вова недавно смажив на вiдпочинку в Туреччинi, насправдi були наколотi, i їх пiдвезли просто з росiйського посольства.

     Головне – не соромитися i вигадувати найфантистичнiшi брехнi. А порохоботи соромитися не будуть – хтось ще в цьому сумнiвається, коли парламентськi вибори - не за горами?  

                                  

    Те, що «основоположник» жанру Гебельс закiнчив дуже погано, порохо-пропагандерам, гадаю, вiдомо. Але це, на жаль, не зупиняє. 

      Тим часом з iсторiї знаємо: на тому мiсцi, де знайшли тлiннi Йозефовi рештки – пiсля його самогубства й спалення тiла головного iдеолога фашистiв – вiдтак збудували дитячий майданчик. Ось де креатив – на руїнах пропаганди!

  P.S. ДО УВАГИ ЧИТАЧIВ БЛОГУ ANGRY BIRD! Цей пост – один з останнiх, незабаром блог переїде на нову адресу: https://globlvillage.com/ Зустрiнемось у «свiтовому селi»!

A чому Київ досi не роздав паспорти українцям, що проживають в Росiї?!

        

      З каменем на шиї, зате з двоголовим документом в кишенi – до питання росiйських паспортiв для мешканцiв нашого Донбасу.

Автор: Телеграм-канал СерпомПо

       В Госдуме нервно отреагировали на предложение депутата Верховной Рады в ответ на раздачу российских паспортов жителям непризнанных ЛНР-ДНР выдавать украинские - жителям России. "Не уважают свой паспорт, цирк".

        А вы российский так уважаете, что раздаете его не только в "гуманитарных" целях (Путин), но и в развлекательных. Как Сигалу, Депардье и прочим.

       Путин возмутился негативной реакцией Запада: почему венграм, румынам и полякам можно раздавать свои паспорта, "чем русские хуже?". Но тот же аргумент может привести и Украина:

      По переписи 2010 года, в России проживают 1,928 млн украинцев. Это не беженцы, не трудовые мигранты, а граждане России. Как понравится Путину и депутатам, если Украина выдаст этническим украинцам (а это третий по численности этнос России) 2 млн паспортов? Ведь если всем, в том числе России, можно, то почему Украине нельзя?

       А теперь внимание – вопрос. Что было б, если бы, например, Германия начала выдавать свои паспорта жителям Калининграда? Как проживающим на территории бывшего немецкого города Кенигсберга? Много ли калининградцев отказалось бы от такой "гуманитарной" помощи? Особенно, если бы к этому прилагались хоть немецкие пенсии. Для сравнения: минимальная пенсия в РФ 8,846 тыс. руб., в Германии - 416 евро или около 30 тыс. руб.

      Думаете, пошли бы повальные отказы?

      Что же тогда российская элитка старается рожать своих детей-внуков в США, чтобы те автоматически получали американское гражданство?

     Рожали бы и поближе – в Германии, и во Франции, Англии – только там никто паспортов по факту рождения не выдает.

       Да и от украинских паспортов, несмотря на бедность и проблемы этой страны, очень многие россияне не отказались бы. Так, на всякий случай непредсказуемых "загогулин" российской власти. Да и шенгенский безвиз опять же…

kasparov.ru

Як собi випросити на Великдень: заміжжя, поповнення в родинi та грошей

  У неділю – найвизначнiше християнське свято Божого Воскресіння. З яким в українцiв пов’язанi не лише мистецтво писанок, сакральний ритуал випiкання пасок й пишне застiлля, а й чимало прикмет i вiрувань, випробуваних столiттями. Отже, що треба робити на Великдень, щоб:

       Бути здоровим: При дзвоні дзвонів у Великодню неділю потрібно перехреститися і тричі повторити: «Христос воскрес, а моїй родині здоров’я, моєму дому – достатку, моїй нивi – врожай. Амінь».

         Коли прозвучить перший удар Великоднього дзвону, потрiбно перехреститися i промовити: «Христос Воскрес, а рабовi Божому (назвати iм’я) – здоров’я», то покращає навiть важкохворому.

        Вмийтеся водою, набраною у Великодню ніч з джерела. Така вода володіє особливою силою, може вилікувати різні захворювання.

        Сiль, посвячена на Великдень, теж має лiкувальнi властивостi. Насипана у полотняний мiшечок, така сiль ставала оберегом для родини, дому та городу.

        Ганчiркою, якою обмiтали кути в п’ятницю, перев’язати поперек – допоможе позбутися радикулiту. Цiєю ж ганчiркою витирати ноги, щоб не болiли суглоби.

       Попiл, якого взяли з печi в Страсну П’ятницю, може вилiкувати вiд алкоголiзму, туги й пристрiту.

      Малюка на Великдень добре поводити босоніж по дерев'яній підлозі. Зубки швидше прорізатимуться, швидше самостійно піде і заговорить раніше.

Мами захищають дітей так – починаючи з Великодня і весь тиждень малюкам натщесерце давали спочатку шматочок освяченої паски, а вже потім – годували iншою їжею.

     Добре на Великдень (і впродовж усього тижня) покататися на гойдалках – «згойдує» всі гріхи.

        Одружитися. Під час Великоднього богослужіння незамiжнiм треба подумки повторити: «Воскресіння Христове, хай доля подарує мені нареченого холостого».

         Нового рушника, яким витиралися пiсля вмивання в Чистий Четвер, у Великодню недiлю треба вiддати бiднякам – разом з освяченою паскою та яйцем.

         Також у недiлю, прокинувшись уранцi й дивлячись на сонце, пiдiйдiть до вiкна зi словами: «Сонце по небу пливе, а до мене суджений на поріг прийде. Сталося диво – Христос воскрес! А до мене женихи почнуть проявляти небувалий інтерес. З них оберу найкращого і гідного. Сімейне життя в мене буде щасливим і спокійним».

          Пасхальнi прикмети стосовно майбутньої змiни сiмейного статусу: засвербіла брова – до зустрiчi з майбутнім чоловіком вже незабаром. Сверблять губи – до поцiлункiв з нареченим, теж скоро. Дрiбна комашка або муха у Вашiй тарiлцi зi святковою їжею – не поспiшайте ганити газдиню, бо така «начинка» – до того, що Вам запропонують замiжжя вже цього року.

       Великоднього дня почути зозулю віщує поповнення сімейства, а молодим дівчатам – швидке заміжжя.

       Щоб завагiтнiти. Збираючись на пасхальне богослужіння, сховати за пазуху мішечок із зернами пшениці. Подумки під час служби просити Господа подарувати Вам дитинку.

      За Великоднiм снiданком (чи обiдом) поставте поруч з собою окрему тарілку, на яку покладiть шматочок паски і яйце – для Вашого майбутнього нащадка, якого у такий спосiб запрошуєте до родини. Це частування нiкому з iнших членiв сiм'ї їсти не можна, жiнцi, що просить – також! Пiсля трапези згодуйте паску та яйце пташкам.

        Вдома помоліться перед іконою. Прочитайте «Отче наш», а потім своїми словами просiть Бога дарувати Вам вагiтнiсть.

        Виставте яблуко на свiтло, звернiться iз заповiтним проханням до Бога, а потiм те яблуко з’їжте.

        Стукайтеся крашанками з якомога бiльшою кiлькiстю дiтей – так теж запрошуючи нову малечу до себе в дiм.

       Покращити добробут. Той, хто першим побачить схід Великоднього сонця, не знатиме клопотів yвесь рік.

       Коли з дому пiдуть гостi на свято, скатертину зi столу потрібно витрусити на вулицю.

        Змітаючи сміття в купу, не залишайте його, а відразу кидайте до відра.

        Гроші брати лівою рукою, а віддавати – правою.

        До церкви на Великдень йти разом всією родиною, так само разом додому повертатися.

        Погодуйте пташок крихтами, що залишилися з освяченого хліба.

        Після богослужіння роздайте бідним милостиню, разом з грошима передайте паску і червоне яйце.

        Що ще вiщує пятниця перед Великоднем: коли першим у вiкно вгледiти чоловiка – то до добробуту на наступних три мiсяцi. А якщо лiтню жiнку – то на такий же термiн невдачi. Молоду жiнку чи дiвчину – до вирiшення усiх проблем. Якщо першими побачити цiлу сiм’ю – до миру й щастя у вашiй власнiй. Першим побачити собаку – до смутку, кота – до прибутку, птахiв – до знайомства i гарних новин.

      Померти у Великдень – це особливий знак. Людина, яка вiдiйшла цього дня, має милiсть вiд Бога. Душа відразу вирушить до раю. Ховають покійного з червоним яйцем у правій руці.

     Свічки, куплені на Великдень у церкві, зберігали весь рік - ними благословляли молодих, ставили їх біля тяжкохворих, виганяли з їхньою допомогою нечисту силу з будинків.

       Залишки воску від великодніх свічок зберігали до наступного Великодня – за народними прикметами, це служило оберегом дому від пожежі, а родині – від проклять.

        Якщо дитина народилася на Воскресіння Христове, то вона стане знаменитою. Народжений у пасхальний тиждень, буде мати міцне здоров'я. Великі люди, які можуть навіть змінити хід історії, народжуються не просто у Великдень, а ще й опівдні і "в сорочці".

        ВЕСЕЛИХ УСIМ СВЯТ! З ВЕЛИКОДНЕМ!

https://khm.depo.ua/

https://ua.korporativus.com/