Що буде в Українi та
рештi свiту за президенства В.Зеленського
Все ще йшов якийсь-там рiк каденцiї головного жартiвника «95-го кварталу» (Продовження.
Частину 1 читайте в блозi вiд 18 сiчня, на
головнiй сторiнцi рухайтеся
до More posts.) Давно так весело не було! За Зеленського все у нас
стало через «зе».
Першим дiлом Володя Санич
творчо переосмислив спадщину попередника, зокрема Порошенкове гасло «вiра, мова, армiя». Оскiльки остання все життя спокiйно обходилася без
Зеленського, то так воно залишилося й надалi. I це був, без перебiльшення, найвагомiший внесок президента у змiцнення ЗСУ.
З першим пунктом теж все чудово - бабi Вiрi, прибиральницi в офiсi «95-го
кварталу», нарештi пiдняли зарплату i замiсть швабри купили пилосос.
Мова за Зеленського... Ого, там такi змiни вiдбулися! Але про все за порядком.
Як i обiцяв, президент в офiцiйному спiлкуваннi перейшов на державну. Але бiда в тому, що то був варiант української вiд його сценариста Костюка. Якою актори
на сценi говорять, коли вдають з себе галичан,
за версiєю «Кварталу» - хронiчно пришелепкуватих. Iншої української в «95-му» не знали i щиро думали, що саме так i має бути. Одне слово, першу шкiльну вчительку мови Зеленського якось забрала
швидка з серцевим нападом – промову президента послухала на свою голову. Тому нiби й грамотно все спiч-райтери написали, але в останнiй момент перед ефiром наш керманич за звичкою взявся смiшити народ...
Микола Азаров, сидячи перед телевiзором десь у Ростовськiй областi, зрозумiв, що в нього не все так погано.
Проте з мовою треба було щось робити, тож Володя Санич взявся за абетку. Вийшло круто! Лiтери «з» i «е», ранiше вiд iнших в алфавiтi не кращi й не гiршi, сягнули просто небачених висот – настiльки стали важливими. Бо завдяки нововведенням вiд президента змiнився не тiльки правопис, але й значення багатьох слiв. Наприклад:
«zeлететiти» -
покращити демографiчну ситуацiю, «zeбра» - бюстгальтер виробництва
фабрики «Криворiзький трикотаж», що на батькiвщинi
Зеленського. Або ще – «zeлiтра» -
не добриво, а алкогольний напiй, i краще, нiж пiв-лiтра, «zeгривок» - нова грошова одиниця, розмiнна
монета.
В коридорах влади теж вiдчули фiлологiчнi
покращення. Судiть самi: «zeопарк» - адмiнiстрацiя
президента, «zeпадло» - президентський
указ, «zeбрало» - корупцiонер, «zeробiтчанин»
- помiчник депутата вiд фракцiї «Слуга народу». Zeло прикольно стало працювати чиновником.
Тенденцiю пiдхопили
навiть в Росiї – там виникло нове дiєслово «zeвидовать» – означає «коментувати подiї в сусiдiв».
Та що там окремi слова! Креативний генiй
президента дав нове життя усталеним крилатим виразам. Тепер правильно говорити
так – «молодo-zeленськo»,
«краще zeниця в руках, нiж
Кошовий – в небi». Або ж «zeбити
на все» - ну, це бiльше про нову програму розвитку країни вiд «cлуги
народу».
Фразою «поzeленити руку», як i ранiше, малося на увазi дати
хабара, але щоб по-новому, творчо. Тобто - крадькома записуєте акт поzeленення
на вiдео, потiм те кiно показуєте хабарниковi i вимагаєте, щоб суму
повернув назад, але вдвiчi бiльшою. Iнакше покажете
плiвку компетентним органам.
Так вирiшилася проблема
боротьби з корупцiєю.
А ось iдiома «спiймати ze руку» була вже з iншої опери, педагогiчної. Означала викурити з шкiльного
туалету хлопцiв-пiдлiткiв, щоб
не займалися там онанiзмом.
Я вже казала, що Кривий Рiг, рiдне мiсто
Володi Санича, переiменували в Zeнакiєво? А Вiнницю, вотчину Порошенка-попередника, як належить -
в Старi Zeленюки.
З тим ze по-рiзному
складалося. По-перше, написання латиницею полегшило нам шлях до Європи. Так i говорили: президент вiдкрив zeкно на Захiд. А
потiм така iсторiя трапилася – просто
мiжнародний zeшквар.
Було так: нашi хлопцi-заробiтчани
на нафтовiй вишцi десь у росiйських
водах випадково – чесно, без жодного лихого намiру! - не загасили недопаленi
цигарки. Буває. Далi, як у пiснi - горiла
вишка, палала. Дотримуючись нового правопису, потiм пояснювали: «Та
ми, той-во, просто собi zeкурили». Iсторiя, звичайно,
потрапила до ЗМI, росiйськi «РИА-новости» звично все перебрехали. Мовляв, заколот української дiаспори (бандерiвцiв, звичайно) на Далекому Сходi.
Тим часом, в сусiднiй Японiї чи то з перекладом наплутали, чи так їм чого було, але вирiшили: Курильськi
острови оголосили, що бажають приєднатися до України.
Дзвонять до Зеленського: «Слухай, продай острови! Даємо грубi грошi». А президента мама навчила – б’ють –
втiкай, дають – бери. То вiн i взяв, думав, що там про Труханiв острiв йдеться (нє, таки
бiда в нас з тими перекладачами!). Сподiвався, що хоч японцi смiття з тамтешнього пляжу вивезуть.
Туди-сюди, розiбралися, що Курили –
наразi! – ще не українськi. З Токiо знову
телефонують: «Санич-сан, поверни грошi!»
Зеленський пiдготувався до
такого повороту. Замiсть грошей прочитав
їм хокку:
Нiмують податкова i НАБУ,
Зате -
Народна дипломатiя розквiтла.
Iншими словами: традицiйно в Українi нiхто, а надто президент, не знає, куди дiваються грошi. До японцiв воно, на щастя, якось вiдразу дiйшло, дали спокiй, бiльше не набридали.
А хлопцi, що zeкурили, без вiдзнаки не
залишилися. Отримали кожен вiд Зеленського найвищу
нагороду – Zeроя України.
Так воно собi zeлося-булося в нашiй пречудовiй державi.
А як ще було за президента Zeленського - читайте в ближчому випуску
цього блогу, повертайтеся!
Кадр з кiна "Ржевський проти Наполеона", http://baskino.me/uploads/images/2013/068/ryek75.jpg
No comments:
Post a Comment