В соц-мережах народ обурюється: «Як вона могла?» Пiдтримати на виборах Порошенка. Менi теж дивно – як? А «чому» – навiть не питаю, бо знаю, за якi копiйки доводиться працювати нашим артистам, незалежно вiд звань та рiвня таланту. Особливо зараз, коли на високий арт всiм начхати – не до того ж, правда?
Тому менi не хочеться тицяти в Аду Роговцеву пальцями. Адже вона – наша краща Актриса, я все одно її люблю, i завжди буду вдячна за її мистецтво. При цьому геть не подiляючи її вибору.
Краще вже показати «фак» або ж, «культурнiше» - просто дулю - тим, «завдяки» кому Ада змушена торгувати обличчям на полiтичних тусовках. Грати роль. Делiкатно кажучи, не найкращу i не свою. Щоб покращити iмiдж гаранта, запаскуджений коричневим по самi вуха. Зрозумiло, не шоколадом.
Сумно. Гидко. Соромно. За зiрку укранської сцени, яку зробили просто ще одним голосом в порошенковiй масовцi. Принизили – її i всiх нас.
А Петру Олексiйовичу точно не соромно. Бо йому нiколи не буває.
Найгiркiше – що це дежавю. В її життi вже було таке – тусуватися з «жирними котами», це її слова.
Середина 90-х, до парламенту балотувався В.Ландик, «холодильниковий король», пiзнiше – сумнозвiсний регiонал, чий синок-мажор в 2011-му теж «прославився» - привселюдно побив дiвчину до струсу мозку (http://news.tochka.net/…/67719-syn-deputata-landika-izbil-…/), але вийшов сухим з води.
Але тодi, задовго до всiх ландиковських «подвигiв», Ада Роговцева теж їздила з ним в агiтацiйний тур. Про що пiзнiше шкодувала, в тому числi i на диктофона авторовi цих рядкiв.
Тiльки хто сьогоднi памятає про Ландика? I хто згадає про Порошенка рокiв через 10-15? «Жирнi коти» жирують, але вiдходять, а мистецтво – залишається. Про актрису ж будуть памятати довго, бо вона – Ада Роговцева.
Vita – brevis, аrs – longa.
No comments:
Post a Comment