Котився мовчки. За спиною, круглою вiд цiлодобового тролiнгу в мережi, грюкнула дверима донедавна рiдна контора з вивiскою-абревiатурою «ВЦИОМ»* («Веселый Цирк И Офигенно Много»). Контора вивчала громадську думку на територiї РФ, або ж «Родимого Факинленда». Також славилася деревообробними технологiями: приймала вiд населення дубову сировину - скрепки, наприклад - а в лiсовi маси запускала липу про безмежну довiру травоїдних до хижакiв.
На душi в Колобка було тоскно, як пiсля екзит-полу, що категорично не бажав спiвпадати з пiдсумками виборiв, спущених згори задовго до їх проведення. Що чекало попереду - годi знати, але вiд Дiда з Бабою, Колобкових босiв з аналiтичного вiддiлу, давно треба було втекти. Мало того, що затуляли ним усi дiрки, доручали неперспективнi проекти, то ще й на банкiвську картку крапало менше, нiж обiцяли.
А недавно пiдсунули зовсiм кидалово: наказали провести опитування в структурi з назвою «Дубово-Незатейливая Роща» (ДНР) на користь мобiлiзацiї озброєних баранiв для «дружньої допомоги братньому сiрiйському народовi». Боси вимагали забезпечити драконiвськi понад 60% пiдтримки серед парнокопитного поголiв'я, а це ж не Навального на першому каналi валити!
Колобок зрозумiв, що його тупо з'їдять. Як не свої в конторi за зiпсованi показники, то в ДНР - бо збирався i вовни настригти з пацанiв, i на м'ясо пустити, капусти ж їм не згодував - тож вирiшив робити ноги до сусiднього Незалежного гаю. Там саме готувалися вибирати чергову Велику Шишку, звiрята-кандидати хапали полiт-технологiв, мов гарячу випiчку. Колобок був певний, що без роботи не залишиться, а на кого працювати було не принципово.
На прощання креативно помстився колишнiм працедавцям: на сайтi контори непристойним фотошопом позбиткувався з Дiда i Баби i пiдкорегував їм логотип: «Центр анал-и-титческих исследований». «Горiти б вам синiм «Газпромом!», - побажав подумки.
В кущах пiдозрiло зашарудiло, i щось кинулося пiд ноги темною тiнню. Колобок спершу вiдсахнувся, а потiм, розгледiвши щось, вилаявся: - Згинь, гидото! Виперлося, «одиночество полукровки» - як девiацiя в межах похибки!
Мутант зi шпичастим гребенем вздовж хребта невдоволено зарохкав, але побажання виконав i розчинився у темрявi - бо по радiо саме втретє прокричали про Мiнськi угоди, i вся нечиста сила повинна була сидiти тихо й не рипатися.
Iсторiю покруча на прiзвисько Сурков у лiсi знали. Якоїсь ночi п'яний їжак, заблукавши в туманi, вийшов просто на самицю ховраха. Та чи не встигла, чи не дуже-то хотiла втекти. Через скiлькись-там мiсяцiв народився Сурков - нiби й ховрашого роду, але з двома головами i наїжаченим частоколом на спинi. Про шпичаки знайома гадюка з вiддiлу пропаганди казала, що отруйнi: «Не те, що я - «новiчок» вiдпочиває!» Суркова всi намагалися обходити стороною, навiть iншi мутанти.
Тим часом, Колобок перетнув кордон i одразу ж вiдчув, що дихати стало легше. В Незалежному гаю повiтря таки було чистiшим, навiть попри те, що пахло порохом (рiзного походження). Та й стрiляли на схiдному кордонi гаю щодня.
Викотився на галявину, де Колобка вiдразу обступила мiсцева партiя Радикальних Гайових з войовничим, хоч i невисоким на зрiст, Зайцем на чолi.
- Доброго дня, скотиняко! - Чемно привiтався Заєць. - Разом партизанити будемо? Пiдкинеш менi своїх дрiжджiв до рейтингу - не пошкодуєш, ще й вила iменнi подарую! Золотi! I гною, щоб копирсатися - скiльки сам забажаєш!
Але Колобок бiльше любив зелений колiр, i щоб шарудiло, тому iз Зайцем-радикалом спiвпрацi не вийшло. Той до зеленi теж був вельми охочий, з командою нею не дiлився. Ще й в гаю вперто кружляли чутки, що моркву Заєць використовує - ну, як би оце пом'якше сказать? - не за призначенням...
«Ну його в дупло, вухатого!» - вирiшив Колобок i покотився до Вовка. Той Великою Шишкою сам поки-що ставати не збирався, зате керував зграєю сiроманцiв, яким колись на Незалежному майданi дали по зубах. Тепер iкла в них повiдростали, вовкам дуже кортiло свiжини, тому пригодованим полiт-технологам кiсток кидали, не шкодували. Колобок же любив харчуватися калорiйно... Зграя сiрих називала себе «Опа-блох!» (в розумiннi - «душити будемо»).
Вовк, тримаючись за чепiги плуга, орав поросле бур'яном електоральне поле на околицi гаю. Колобковi зрадiв («Свiй, брателло, з РФ!») i запросив до штабної нори. Там за зустрiч пили горiлку «СС» («Слеза сепаратиста»), Колобковi одразу вдарило в голову. Але пiшло, знову простягнув пластикову склянку:
- Давай за ваших, «За жисть!», ще по сто!
- Ага, за неї, за жесть. Тiльки не по 100, а по 112! - Вищирився хижою посмiшкою господар i кивнув у бiк зомбо-ящика в кутку. Показували якесь ток-шоу, в студiї двоє рогатих оленiв на повному серйозi переконували одне одного, що мешканцiв гаю врятують тiльки вовки. Колобок, заплiтаючись язиком, прочитав з екрана назву програми:
- «По с-су-тi»...
- Тобi що, вiдлити? - Вовк зрозумiв не так. - В коридорi, направо.
- Проблема правого р-реваншу?... - До сп'янiлого Колобка теж не вiдразу дiйшло, що до чого, почав сипати домашнiми заготовками про медiйнi способи нейтралiзацiї бандерiвцiв у публiчному дискурсi. У вiдповiдь Вовк замахав лапами: - Фуфло! Медiйним меду вiдсиплемо, i будуть облизувати, як «Iнтер»-дєвочки. А менi треба, щоб у зграї кожне з себе царя звiрiв не корчило. Бо один, i другий, i десятий гадає, що лев, а насправдi - всього лише Льовочкiн.
Колобок хотiв, було, ввiмкнути презентацiю про анти-кризовi стратегiї в кодлi суцiльних лiдерiв, але тут перед очима попливло, i його остаточно вирубала «СС». Прокинувся вiд гарячого сопiння за спиною. Вовк явно збирався вступити з Колобком в позастатутнi стосунки, непередбаченi контрактом.
- Ти що, сiрий - голубий?! - Не повiрив своїм очам Колобок.
- Та нє, сам тьолочок бiльше люблю. Не подумай, нiчого особистого! Але ж треба виконувати - закон про iнiцiацiю...
- Який ще в с*** закон?!
- Ну да, туди! - зареготав Вовк. - I додав раптово тверезим голосом: - Iменi героїв-конспiраторiв Петрова i Боширова. Сам Верховний, мiж iншим, наказав - бо недарма хлопцi орiєнтацiю розширювали, а для дiла. Iнiцiацiя сприяє достовiрностi легенди i згуртованостi команди - а ти, типу, не знав? Тепер всiх наших так, гм, вводять в курс справ.
- Дiдька тобi лисого! - Колобок аж сплюнув вiд обурення i влучив просто на портрет того, про кого щойно говорив, РФiвського Верховного на стiнi. В трагiчнiй тишi слина полiт-технолога стiкала з лукавих очей Верховного, мов скупа чоловiча за недавно скасованою угодою про дружбу з РФ. Пiсля чого присутнi в норi зрозумiли, що Колобковi танцi з вовками накрилися - як тi, що «з зiрками» в Оксани Марченко.
Подумки матюкаючи полiтичнi розклади, що всюди, як не крути - через дупу, Колобок викотився з нори на волю. Про всяк випадок переодягнувся у вишиванку. I незабаром почув чийсь захоплений вереск: - Це ж вiн, герой! Наш! Кинув виклик дiдьковi лисому! Не побоявся!
Виявляється, СБУ (спритна бiлка удатна), поки гризла чиїсь горiшки, саме тримала свiчку бiля вiкна нори. Пiдгледiла i розповiла про побачене всiм у гаю. (А на свiчки народ почав переходити вiдтодi, як за лампочки та iншу комуналку уряд Ведмедя став дерти три шкури).
- Будьмо! Многая лiта! Гей! - Пiдхопив i понiс Колобка на руках радiсний натовп рiзних лiсових мешканцiв. Хтось тицяв пiд нiс мiкрофона i дiставав дебiльними запитаннями про «вашi вiдчуття в момент героїчного чину?», очi слiпили спалахи фотокамер. Перш, нiж встиг щось зрозумiти i пояснити, що нiякий не гей, i тим бiльше - не герой, його стиснули у медвежих обiймах. Чийсь добре поставлений голос прогудiв: - Вiтаю в командi щирих шанувальникiв солодкого! Себто життя-буття-дольче вiти. I ласкаво просимо - пахати на БПП, щоб електоральнi симпатiї менi в шоколадi зробити. Або хоч би в карамелi, - додав, зiтхнувши. Рейтинг у Ведмедя був обернено пропорцiйним до його габаритiв i амбiцiй, скромнмiшим.
Що таке «БПП», Колобок знав: «Бiльше Поживитися Багатьом», девiз Ведмедя. Вiн же - чинна Велика Шишка Незалежного гаю, збирався ще й на другий термiн шишкування. Про «поживитися багатьом», то звичайно, добряче загнув, бо їсти досита - кiльком обраним це вдавалося навiть до ригачки - в гаю могли тiльки дуже зубатi тварини. I ще тi, що тусувалися бiля Ведмежої берлоги, їх так i називали - «ведмежатники».
Рештi ж доводилося смоктати лапу; незатишно було в гаю. Тому тi, що смоктали, розшифровували ведмеже «БПП» як «Бiгме, попередникiв переплюну!» Йшлося саме про апетит зверхника. Бо, нiде правди дiти, колишнi Великi Шишки теж любили пожерти за народний кошт - але так, як Ведмедевi, жодному з них досi не вдавалося.
Колобок взявся карамелити ведмежi електоральнi шанси. Пiдказав носити вишиваний камуфляж - i патрiотично, i на праннi заощадити можна. Порадив насипати перцю на хвости чужорiдним шкiдникам, вони ж ПОПи (паразити органiзованого паскудства). Останнi були дуже невдоволенi, але рейтинг - ти диви! - хоч i по-слимачому, але поповз догори.
Ще Колобок написав сценарiй рекламного ролика про «Марiчку та Ведмедя». В полiтичному мультику шишка-кандидат хронiчно рятував вiд вовкiв-педофiлiв шмаркату дитину - адже месиджi на основi архетипiв добре засвоюються електоратом. Оскiльки Колобок поспiшав, то вдався до скорочень i героїню описав «Мал.дiвчинка» (в розумiннi «маленька»). Ведмiдь же прочитав i образився:
- Ну, знаєш - це просто, як Насiров на голову! Скiльки можна про тi Мальдiви згадувати! - I замiсть пiдвищення гонорару дав Колобковi копняка.
Колобок зi свистом полетiв - високо, як Надiя Савченко - i гепнувся теж низько, аж в головi загуло. Так докотився до Лисицi i аж рота роззявив вiд неземної краси її полiтичного iмiджу. Вона була такою... Воною, одне слово. Хвоста навколо голови в косу то заплете, то розпустить, як курс доллара вiдносно гривнi. Самим же хвостом елегантно, як в офшор прибутки вивести, слiди замiтає - так, що жодна свиня з прокуратури чи з податкової не пiдкопається. Посмiхнеться - нiби субсидiєю на газ обдарує. Колобок спiймав себе на думцi: йому по-чоловiчому захотiлося, щоб Лисиця його з'їла.
- ЮВеТе ти моя, ЮВеТе... - Прошепотiв хрипко, хоч i пам'ятав, що те «ЮВТ» означає - «Юзаємо Весело Тебе».
Але Лисиця, драматично звiвши до скронь наманiкюренi кiгтики, стала в патрiотичну позу:
- Що?! Ер еФiвська здоба в моїй командi?! Та це ще гiрше, нiж вЗеленський сором на Петрiв рейтинг! Нi, нi, нiколи! Тiльки вiтчизняний виробник моєї привабливостi в очах виборцiв! - I вдарила себе лапкою в БЮТ. Точнiше, бюст. А iншою спритно вiдкотила Колобка за пеньок, подалi вiд цiкавих очей.
Потiм Колобка щось добряче гепнуло по головi, кiлька разiв. Нiби в руки до якогось Кирила Кожум'яки потрапив. Чи просто депутатiв Кожемякiна i Власенка, хто його зна...
- Все, розкатали, тепер вiд iнших не вiдрiзниш! - Задоволено сказав незнайомий чоловiчий голос i додав: - А нормальний такий КолобоТ вийшов! Хай працює, нам електорат примножує. - I до Колобка: - Коротше, за тобою - Фейсбук i Твiттер, цiльова аудиторiя - до 40 рокiв, агiтуй. Але не бiльше двох аккаунтiв з одного ай-пi, ну, ти зрозумiв. Будеш старатися, круту нагороду отримаєш - календарик на 2109-ий з благословенням богинi.
Колобок озирнувся - в довгих рядах за компами сидiли такi ж самi, як вiн тепер, пласкi млинцi, i швидко бiгали пальцями по клавi. Вiн зайняв своє мiсце i взявся до звичної деревообробної роботи. Глянув у вiкно - у небi над деревами пiдiймався ще один млинець, жовтогарячий, сходило сонце. В гаю наближався час збирати шишки.
Щоб потiм усiм їх отримувати.
Малюнок К.Ярмоловича
https://www.youtube.com/watch?v=zec5NBECPX8
*ВЦИОМ - Всероссийский Центр Изучения Общественного Мнения
No comments:
Post a Comment